Десантник

У війні вирішальне значення має не лише зброя, а й здатність опинитися в потрібному місці в потрібний час. Саме тому десантники — це ті, хто приходить першим. Вони можуть здійснити удар із неба, з землі або з моря, зайняти ключові позиції, порушити тил ворога та втримати плацдарм до підходу основних сил. Бути десантником — це поєднувати витривалість, рішучість і професіоналізм у найскладніших умовах.

Хто такий десантник

Десантник — це військовослужбовець високомобільних (десантно-штурмових) військ. Його завдання — швидке переміщення в зону бою, здійснення раптових ударів, захоплення важливих об’єктів і ведення боїв у тилу ворога. Це еліта армії, яка завжди напоготові до дій у будь-яких умовах.

В Україні десантники входять до складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (ДШВ ЗСУ) — окремого роду військ, які діють автономно, мобільно і з максимальною бойовою готовністю.

Залежно від особливостей воєнних операцій, десант може бути:

• Повітряним — коли війська висаджуються за допомогою парашутів або транспортних літаків безпосередньо у тил ворога для захоплення стратегічних об’єктів або створення розвідувальних груп.

• Повітрянодесантним — поєднує повітряний десант з висадкою механізованих підрозділів за допомогою десантно-транспортної техніки, що дозволяє швидко нарощувати сили на полі бою.

• Морським — десант висаджується з кораблів або катерів на берег для захоплення прибережних районів, портів або переправ.

• Штурмовим — швидкий і агресивний захват позицій із застосуванням танків, бронетехніки та підтримки авіації, часто після початкового десантування.

• Рейдовим — невеликі мобільні групи діють у тилу ворога, порушуючи його логістику, зв’язок і моральний стан.

Кожен із цих типів десанту вимагає особливих навичок, підготовки та обладнання, а також злагодженої роботи у складі підрозділу. Але об’єднує їх одне — швидкість, несподіванка та висока бойова ефективність.

Чим займається десантник

Основні завдання десантника:

• парашутне десантування в тил ворога;

• захоплення і утримання стратегічних об'єктів (мости, аеродроми, переправи);

• ведення штурмових, рейдових та антипартизанських дій;

• знищення ворожої техніки та живої сили;

• забезпечення прориву або утримання оборони до підходу основних військ;

• розвідка, коригування вогню артилерії та взаємодія з авіацією.

Десантники також можуть брати участь у миротворчих місіях, спеціальних операціях, евакуації або визволенні заручників.

Ризики та відповідальність

Десантник діє там, де складно, небезпечно й неочікувано. Це перша лінія атаки або захисту. Його можуть викинути з літака за лінією фронту, або перекинути гелікоптером чи бронетехнікою в саме пекло бою.

Він має бути готовим діяти без підтримки, в ізоляції, під вогнем, в умовах повної невизначеності. Рішення треба приймати миттєво, діяти — холоднокровно, зберігаючи командну злагодженість.

Кар’єрне зростання

Десантник із досвідом може стати:

• командиром відділення, взводу або роти;

• інструктором із парашутної, вогневої або тактичної підготовки;

• фахівцем із бойової підготовки в навчальному центрі;

• офіцером ДШВ;

• учасником міжнародних миротворчих або спецоперацій.

Після служби — затребуваний у сфері безпеки, охоронного бізнесу, тілоохорони, державної служби, спецпідрозділів або охорони критичної інфраструктури.

Особисті якості та вимоги

Десантник — це військовий-універсал, готовий до будь-яких умов. Необхідні якості:

• висока фізична підготовка;

• витривалість і мужність;

• здатність діяти в стресі й небезпеці;

• дисципліна і командний дух;

• здатність приймати рішення самостійно;

• навички рукопашного бою, стрільби, тактики та орієнтування на місцевості.

Перевага — у кандидатів зі спортивною підготовкою, водійськими правами (кат. B, C), базовими знаннями медицини, тактики, вогневої підготовки.

Відомо також, що в силу своєї складності, професія десантника здавна вважалася елітною військовою спеціальністю, представники якої користувалися особливою повагою в суспільстві.

Якщо ви прагнете стати десантником і присвятити своє життя захисту Батьківщини, можна піти на службу в регулярну армію та освоїти професію там. Якщо ж ви бажаєте в майбутньому займати керівну посаду і мати офіцерське звання, тоді вам слід здобути вищу освіту в одному із профільних ВНЗ.

Як стати десантником

1. Через військову освіту

• Вступ до вищого військового навчального закладу зі спеціальностями:

  • «Застосування підрозділів високомобільних військ»;

  • «Підготовка офіцерів ДШВ»;

• Після закінчення — звання молодшого офіцера та направлення до десантного підрозділу.

2. Через контрактну службу

• Зверніться до військкомату або рекрутингового центру;

• Пройдіть ВЛК (військово-лікарську комісію), співбесіду, фізичний відбір;

• Пройдіть курс базової підготовки (до 3 місяців);

• Далі — спеціальна підготовка в навчальному центрі ДШВ або бойовій частині.

Навчання та підготовка

Підготовка десантника включає:

• парашутну підготовку (десантування з різних висот);

• тактичну підготовку (штурм, оборона, рейди);

• вогневу підготовку (з різних типів зброї);

• бойове злагодження в складі підрозділів;

• навчання з надання медичної допомоги;

• орієнтування, маскування, виживання;

• тренування у взаємодії з технікою та авіацією.

Десантник також навчається діяти автономно, в умовах відсутності зв’язку та підтримки.

Професія десантника — це виклик і служіння. Це не просто військовий — це солдат першого удару, еліта війська, яка працює там, де важче за все. Тут немає місця випадковим людям. Тут потрібні сила духу, тіло, розум і готовність йти туди, де небезпека — перша.

Якщо ти прагнеш екстриму, динаміки, бойового братерства і реального впливу на хід подій — десант може стати твоїм покликанням.