У війні вирішальне значення має не лише зброя, а й здатність опинитися в потрібному місці в потрібний час. Саме тому десантники — це ті, хто приходить першим. Вони можуть здійснити удар із неба, з землі або з моря, зайняти ключові позиції, порушити тил ворога та втримати плацдарм до підходу основних сил. Бути десантником — це поєднувати витривалість, рішучість і професіоналізм у найскладніших умовах.
Хто такий десантник
Десантник — це військовослужбовець високомобільних (десантно-штурмових) військ. Його завдання — швидке переміщення в зону бою, здійснення раптових ударів, захоплення важливих об’єктів і ведення боїв у тилу ворога. Це еліта армії, яка завжди напоготові до дій у будь-яких умовах.
В Україні десантники входять до складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (ДШВ ЗСУ) — окремого роду військ, які діють автономно, мобільно і з максимальною бойовою готовністю.
Залежно від особливостей воєнних операцій, десант може бути:
-
Повітряним — коли війська висаджуються за допомогою парашутів або транспортних літаків безпосередньо у тил ворога для захоплення стратегічних об’єктів або створення розвідувальних груп.
-
Повітрянодесантним — поєднує повітряний десант з висадкою механізованих підрозділів за допомогою десантно-транспортної техніки, що дозволяє швидко нарощувати сили на полі бою.
-
Морським — десант висаджується з кораблів або катерів на берег для захоплення прибережних районів, портів або переправ.
-
Штурмовим — швидкий і агресивний захват позицій із застосуванням танків, бронетехніки та підтримки авіації, часто після початкового десантування.
-
Рейдовим — невеликі мобільні групи діють у тилу ворога, порушуючи його логістику, зв’язок і моральний стан.
Кожен із цих типів десанту вимагає особливих навичок, підготовки та обладнання, а також злагодженої роботи у складі підрозділу. Але об’єднує їх одне — швидкість, несподіванка та висока бойова ефективність.
Чим займається десантник
Основні завдання десантника:
-
парашутне десантування в тил ворога;
-
захоплення і утримання стратегічних об'єктів (мости, аеродроми, переправи);
-
ведення штурмових, рейдових та антипартизанських дій;
-
знищення ворожої техніки та живої сили;
-
забезпечення прориву або утримання оборони до підходу основних військ;
-
розвідка, коригування вогню артилерії та взаємодія з авіацією.
Десантники також можуть брати участь у миротворчих місіях, спеціальних операціях, евакуації або визволенні заручників.
Ризики та відповідальність
Десантник діє там, де складно, небезпечно й неочікувано. Це перша лінія атаки або захисту. Його можуть викинути з літака за лінією фронту, або перекинути гелікоптером чи бронетехнікою в саме пекло бою.
Він має бути готовим діяти без підтримки, в ізоляції, під вогнем, в умовах повної невизначеності. Рішення треба приймати миттєво, діяти — холоднокровно, зберігаючи командну злагодженість.
Кар’єрне зростання
Десантник із досвідом може стати:
-
командиром відділення, взводу або роти;
-
інструктором із парашутної, вогневої або тактичної підготовки;
-
фахівцем із бойової підготовки в навчальному центрі;
-
офіцером ДШВ;
-
учасником міжнародних миротворчих або спецоперацій.
Після служби — затребуваний у сфері безпеки, охоронного бізнесу, тілоохорони, державної служби, спецпідрозділів або охорони критичної інфраструктури.
Особисті якості та вимоги
Десантник — це військовий-універсал, готовий до будь-яких умов. Необхідні якості:
-
висока фізична підготовка;
-
витривалість і мужність;
-
здатність діяти в стресі й небезпеці;
-
дисципліна і командний дух;
-
здатність приймати рішення самостійно;
-
навички рукопашного бою, стрільби, тактики та орієнтування на місцевості.
Перевага — у кандидатів зі спортивною підготовкою, водійськими правами (кат. B, C), базовими знаннями медицини, тактики, вогневої підготовки.
Відомо також, що в силу своєї складності, професія десантника здавна вважалася елітною військовою спеціальністю, представники якої користувалися особливою повагою в суспільстві.
Якщо ви прагнете стати десантником і присвятити своє життя захисту Батьківщини, можна піти на службу в регулярну армію та освоїти професію там. Якщо ж ви бажаєте в майбутньому займати керівну посаду і мати офіцерське звання, тоді вам слід здобути вищу освіту в одному із профільних ВНЗ.
Як стати десантником
1. Через військову освіту
2. Через контрактну службу
-
Зверніться до військкомату або рекрутингового центру;
-
Пройдіть ВЛК (військово-лікарську комісію), співбесіду, фізичний відбір;
-
Пройдіть курс базової підготовки (до 3 місяців);
-
Далі — спеціальна підготовка в навчальному центрі ДШВ або бойовій частині.
Навчання та підготовка
Підготовка десантника включає:
-
парашутну підготовку (десантування з різних висот);
-
тактичну підготовку (штурм, оборона, рейди);
-
вогневу підготовку (з різних типів зброї);
-
бойове злагодження в складі підрозділів;
-
навчання з надання медичної допомоги;
-
орієнтування, маскування, виживання;
-
тренування у взаємодії з технікою та авіацією.
Десантник також навчається діяти автономно, в умовах відсутності зв’язку та підтримки.
Професія десантника — це виклик і служіння. Це не просто військовий — це солдат першого удару, еліта війська, яка працює там, де важче за все. Тут немає місця випадковим людям. Тут потрібні сила духу, тіло, розум і готовність йти туди, де небезпека — перша.
Якщо ти прагнеш екстриму, динаміки, бойового братерства і реального впливу на хід подій — десант може стати твоїм покликанням.