Епідеміолог

У світі, де інфекційні захворювання залишаються серйозною загрозою здоров’ю населення, професія епідеміолога набуває все більшого значення. Особливо після пандемії COVID-19 людство усвідомило, наскільки важливо мати фахівців, які здатні запобігати поширенню хвороб та ефективно реагувати на спалахи.

Хто такий епідеміолог

Епідеміолог - це медичний фахівець, який займається вивченням епідемій і розробляє заходи протидії.

Саме слово «епідемія» у перекладі з грецької мови звучить як «повальна хвороба» і означає масову захворюваність населення певною недугою.

Сьогодні відомі випадки коли збудниками епідеміологічних захворювань ставали не тільки живі організми (тварини, люди, птахи), але й природні ресурси (вода і рослини), а також хімічні сполуки, що викидаються в повітря.

Безумовно, професійний лікар-епідеміолог повинен відмінно розбиратися у всіх можливих видах епідемій і оперативно вживати заходів по запобіганню їхнього поширення.

Обов'язки епідеміолога

• аналіз та контроль епідеміологічної ситуації на ввіреній території;

• розслідування спалахів інфекційних хвороб (грип, кір, COVID-19, туберкульоз, тощо);

• вживання заходів, що зупиняють розвиток епідемій (карантин, ізоляція хворих, дезінфекція їхніх особистих речей, приміщень, вулиць, винищення уражених тварин, очищення природних ресурсів і т.д.);

• розробка заходів профілактики, попередження та контролю інфекцій;

• підготовка звітів, інструкцій і рекомендацій для медичних установ;

• моніторинг вакцинальних кампаній;

• регулярний моніторинг епідеміологічної статистики;

• участь у наукових дослідженнях та публікація результатів;

• взаємодія з органами охорони здоров’я (МОЗ, НСЗУ, ЦГЗ України тощо).

Сучасні напрямки епідеміології

Професія епідеміолога не обмежується лише боротьбою з вірусами. Існують кілька напрямків:

• Інфекційна епідеміологія — дослідження вірусів, бактерій, паразитів і грибків.

• Неінфекційна епідеміологія — аналіз факторів ризику для хронічних хвороб (ожиріння, рак, серцево-судинні захворювання).

• Молекулярна епідеміологія — вивчення генетичних факторів, що впливають на розвиток хвороб.

• Соціальна епідеміологія — аналіз впливу соціальних умов на здоров’я населення.

• Ветеринарна епідеміологія — контроль захворювань серед тварин (важливо для профілактики зоонозів).

Очевидно, що професія епідеміолога не тільки складна, але ще й досить небезпечна, тому що може нести в собі ризики зараження вірусними захворюваннями. Однак, незважаючи на це, таку медичну спеціальність досить часто вибирають абітурієнти, що володіють високими аналітичними здібностями, бажанням допомагати людям і вмінням швидко приймати раціональні рішення.

Місця роботи епідеміолога

• Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ (ЦГЗ);

• Обласні та міські лабораторні центри;

• Лікарні та поліклініки;

• СЕС (санітарно-епідеміологічні служби);

• Міжнародні організації (ВООЗ, ЮНІСЕФ, GIZ, CDC);

• Дослідницькі інститути та університети;

• Приватний сектор (фармацевтичні компанії, лабораторії);

• Виїзна служба в гарячі точки і місця з підвищеною епідеміологічною загрозою.

Зарплата епідеміолога в Україні

Рівень оплати праці залежить від місця роботи, кваліфікації, досвіду та наявності наукових ступенів.

Приблизні показники (2025 рік):

*Участь у міжнародних грантових проєктах може значно підвищити дохід фахівця.

Як стати епідеміологом в Україні

Щоб стати епідеміологом, потрібно пройти довгу, але цілком досяжну освітню траєкторію. Нижче наведено покрокову інструкцію:

1. Закінчення школи та складання НМТ (Національний мультипредметний тест)

Для вступу до медичного ЗВО необхідно скласти:

• Українську мову

• Біологію

• Хімію або математику

2. Вступ до медичного університету

Вибрати спеціальність:

• «Медицина» (освітня програма — 6 років)

• Після завершення — кваліфікація «лікар загальної практики»

3. Інтернатура

Після закінчення ЗВО — інтернатура за напрямом «Епідеміологія», яка триває 1–2 роки. Вона включає клінічну практику та теоретичну підготовку на базі лабораторних центрів, ЦГЗ та ін.

4. Спеціалізація

Після інтернатури можна пройти курси спеціалізації або навчання в Академії післядипломної освіти.

5. Безперервний професійний розвиток (БПР)

Сертифікований епідеміолог повинен щорічно підвищувати кваліфікацію — проходити тренінги, семінари, брати участь у конференціях (в т.ч. онлайн).

Висновок

Професія епідеміолога — це поєднання медицини, статистики, соціології та менеджменту охорони здоров’я. В Україні ця спеціальність поступово набирає популярності, особливо в умовах постійних викликів у сфері громадського здоров’я. Якщо ви маєте аналітичне мислення, інтерес до науки та бажання зробити внесок у безпеку суспільства — професія епідеміолога саме для вас.

Як здобути вищу медичну освіту в Чехії БЕЗКОШТОВНО?!